Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене
Знаєш, даремно, я все давно відчула
П'ю мед із вином
Бережу ті останні сили тіла
Бо твоя любов тягне нас на дно
Тільки ти пробачав ту весну
Але байдуже
В твоїх очах дні останні Венеції
Ти пробачав мені все
Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Сніг попелом став
Знала я, не даремно
Пізно і темно
Страшно іти кудись одній
Ти будеш мій ще на мить
Не бажаєш зла
Напевно, краще нам піти у свої світи.
Тільки ти пробачав ту весну
Але байдуже
В твоїх очах дні останні Венеції
Ти пробачав мені все
Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
А пробачати було нічого. Я так собі, гралася мов дитина від щастя і аж до відчаю. Я здогадувалась, що не єдина. Мучила себе протиріччами. Я не знала, що любов не завжди буде вічною.
Тільки ти пробачав ту весну
Але байдуже
В твоїх очах дні останні Венеції
Ти пробачав мені все
Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Ти пробачав мене
Та чому ж болить. Все на землі мине. Тож нехай горить.
A strong comment here is specific: the phrase you keep hearing, the mood you come back for, or the reason this song stays in rotation.
Sign in to post the first listener note. Reporting stays open to everyone.